词典
鸣聒的意思
鸣聒
拼音míng guō
注音ㄇ一ㄥˊ ㄍㄨㄛ
繁体鳴聒
词语解释
鸣聒[ míng guō ]
⒈ 喧闹；吵闹。
引证解释
⒈ 喧闹；吵闹。
引清 蒲松龄 《聊斋志异·织成》：“少间，鼓吹鸣聒。生微醒，闻兰麝充盈，睨之，见满船皆佳丽。”
相关词语
- ěr míng耳鸣
- fèng míng凤鸣
- gòng míng共鸣
- hōng míng轰鸣
- léi míng雷鸣
- míng dí鸣笛
- míng jīn鸣金
- míng xiǎng鸣响
- míng xiè鸣谢
- míng jiào鸣叫
- bù píng zé míng不平则鸣
- bù míng zé yǐ，yī míng jīng rén不鸣则已，一鸣惊人
- bēi míng悲鸣
- bào míng爆鸣
- bǎi jiā zhēng míng百家争鸣
- bí míng鼻鸣
- bǎi huā qí fàng，bǎi jiā zhēng míng百花齐放，百家争鸣
- chuǎn míng喘鸣
- chóng míng zhōng yuè虫鸣螽跃
- chǎo guō吵聒
- cháo míng diàn chè潮鸣电挚
- cháo míng diàn chè潮鸣电掣
- chán míng shǔ蝉鸣黍
- chǎo guō炒聒
- zhāo yáng míng fèng朝阳鸣凤
- chán míng dào蝉鸣稻
- cháng míng长鸣
- cháng míng dōu wèi长鸣都尉
- cháng míng jī长鸣鸡
- dǐng shí míng zhōng鼎食鸣钟
- dǐng shí míng zhōng鼎食鸣锺
- dǐng shí zhōng míng鼎食钟鸣
