词典
勃壤的意思
勃壤
拼音bó rǎng
注音ㄅㄛˊ ㄖㄤˇ
词语解释
勃壤[ bó rǎng ]
⒈ 质地松散的土壤。
引证解释
⒈ 质地松散的土壤。
引《周礼·地官·草人》：“勃壤用狐，埴壚用豕。”
郑玄 注：“勃壤，粉解者。”
相关词语
- āi rǎng埃壤
- bó bó勃勃
- bó qǐ勃起
- è bó遏勃
- pì rǎng僻壤
- píng rǎng平壤
- péng bó蓬勃
- rǎng tǔ壤土
- tǔ rǎng土壤
- wáng bó王勃
- ào rǎng奥壤
- ào bó luò mó fū奥勃洛摩夫
- bó fā勃发
- bù dēng bó luò kè yī jiā布登勃洛克一家
- bù bó不勃
- bó xīng勃兴
- bó xiè勃澥
- bó yù勃郁
- bó zú勃崒
- bó yù勃欝
- bīng jiě rǎng fēn冰解壤分
- bó xiè勃屑
- bó xī勃豀
- bó hǎi勃海
- bó hé勃荷
- bó gū勃姑
- bó lǎng fēng勃朗峰
- bó lì勃厉
- bó jiě勃解
- bó lú勃卢
- bó luàn勃乱
- bó miù勃缪
